Свежие комментарии

    postheadericon Історія

    Історія шкільної освіти с. Кам’янки  Новопсковського району Луганської області

    У 1773 р. в  Кам’янці,  на  пожертвування прихожан, була збудована перша дерев’яна Миколаївська (Нікольська) церква. У 1810 р. було 1403 жителів. При ній діяла церковно — приходська школа. Це було невелике дерев’яне приміщення, яке в народі називали «сторожкою». У 1850 р. в Кам’янці було вже 1813 жителів. Наступного – 1851 р.  в  селі розпочалося будівництво цегляної церкви. Дерев’яне приміщення згоріло. При закладі церкви були присутні командири  4 резервного кавалерійського округу на чолі з підполковником М.А. Пановим, граф О.П. Нікітін, військові поселенці С.Бабенко та М. Гужвинський.  Про що свідчить надпис на закладній плиті (вона знайдена  в 1962 р. і зберігається у шкільному музеї).

    При  Миколаївській (Нікольській) церкві було відкрито двокласну церковно – приходську школу. Це приміщення збереглося до нашого часу.

    В кінці ХІХ ст.. Кам’янка стала повітною слободою з 4- тисячним населенням. Храмом, надільними базарами та двома щорічними ярмарками. У 1904 р. У Кам’янці проживало 5157 жителів та було 4849 орної землі. В  зв’язку із  збільшенням населення, із 1903 р. було збудовано додатково ще одне дерев’яне шкільне приміщення. В цьому ж році     було прийнято    рішення земської управи про клопотання перед Радою училищ про будівництво цегляної школи   і призначення    вчителя, бо норма на одного вчителя -60 учнів.

    У  1910 р. Повітове Земство просить позику на будівництво  2-х класного училища №18 вартістю   10202 крб. Але назрівання Першої  Світової війни не дозволило втілити цю ідею в життя. Старобільське  Повітове  Земство виділило кошти,  на які в селі  Кам’янці було побудовано у 1911 р. в центрі і на окраїні (в бік Донцівки) обидва приміщення збережені до цього часу.(житловий будинок та магазин).

    У матеріалах Харківського  губернського управління    згадується ім’я  вчителя Поліщука С.С.

    Школа, що на окраїні, проіснувала до 60-х рр., як початкова. А в центрі села, в 30-х рр., стала «семирічною».

    До 1958р в Кам’янці діяла ще одна початкова школа, розташована в одній  із сільських  хат у «Прапорі». Вчителював тут Демченко П.Я.

    В 1934 – 1937 рр. директором школи був Бердяєв Антон Іванович. З  1937 по 1941 рік школу очолював Авдєєв Лук’ян Тарасович, який у 1942 р. Пішов на фронт. Очевидці згадують, як зимовим  ранком сільські діти бігли за саньми і плакали за вчителем. Пізніше,  кам’янчани бачили його на фронті, під  Калачем. Він виконував особливе завдання.

    У роки війни директором тепер уже середньої школи (у 1940 р. набула статусу) був офіцер Парінов Віктор Петрович. Родом з Києва. Учитель фізики та математики. Тут він був після поранення. Коли видужав – пішов на фронт. Його замінила дружина вчитель російської мови Марії Кіндратівна.

    У кам’янчан залишався у пам’яті вчитель початкових класів Ващенко Іван Федорович, який був розстріляний фашистами за участь у діяльності підпільної груп села. Похований у братській могилі підпільників с.Кам’янки у 1943 р.

    В школі працювали вчителі учасники Великої Вітчизняної війни: Височин Є.Р., Демченко П.Я., Каркачов Є.І.

    У 1945 р.  у Кам’янку приїхав викладати російську мову Бутков Олексій Петрович, який (з перервами) директорував аж до виходу на пенсію у 1974 році. Цікавим і творчим вчителем в цей час був Демченко Петро Якович. Родом з Полтавщини. Гарно співав, грав на скрипці, вчив дітей музиці.

    Після  війни, не один десяток років, працювала вчителем Височин Є.Р. колишній фронтовий снайпер, орденоносець. Присвятили вчительській справі своє життя  Калашник Г.В., Демченко В.І., Каркачов Є.І., Єманова Р.В., Бабенко Г.Ф., Приколота В.Д., Приколота О.Ф., Василенко Б.Г.

    З 1965 по 1985 рр. при Кам’янській школі працював інтернат. Де проживали старшокласники з навколишніх сіл.

    У 1955 р. із Золотою медаллю закінчила школу Лаптєва Г.В., яка працюючи вчителями математики у Казахстані, мала звання «Народний учитель СРСР»

    У  1975 році, на кошти к-пу ім.. Енгельса, було побудовано нове двоповерхове приміщення    школи. На відкритті були присутні керівники будівництва Матвєєв В.В., та Злобін В.І., голова колгоспу Запорожець І.І., завідуючий Райвно Балясний М.Ф. Директором в цей час (1 рік) був Прийменко М.Д.

    Школа перейшла на кабінетну систему навчання. В 1976-77 рр. директором був Коляда В.А., а завучем Метасьова В.І.

    В цей час діяв учительський хор під керівництвом Віннік С.М., знаною співачкою була вчитель Каркачова Л.Є. Багато років працював викладачем ДПЮ Малик В.Г.

    З вересня 1977 по жовтень 1982 р. школу очолював вчитель математики Каплунов Василь Іванович .

    У 1982 році до Кам’янської ЗОШ було прєднано Степнянську восьмирічну школу та 25 її учнів. В колектив влилося вчителі Чумак А.Й. та Чумакова О.М., яка до 1995 р. працювала завучем.

     

    З листопада 1982 року директором школи стала Віннік Марина Іванівна,  яка  очолювала колектив 27 років.

    У 1984 при школі було відкрито краєзнавчий музей.  80-ті роки відзначилися плинністю педагогічних кадрів, але в цей час прийшли молоді вчителі, які і до сьогодні працюють в школі.

    У важкі 90- ті рр.. Вижити школі допомагало місцеве господарство  СТОВ ім.. Енгельса.

     

    Nachster → diese Seite

    Оставить комментарий

    Вы должны авторизоваться для отправки комментария.

    
    Ми в мережі
    Розклад уроків