Свежие комментарии
    Архивы

    Декабрь 2021

    postheadericon Цей веселий новий рік

    postheadericon Новорічні подарунки

    Щира подяка ТОВ АП «Придніпровське» директор Биков О. М., керуючий відділенням ім. Енгельса Попов Е. В. за надані подарунки до Нового року для учнів 1-4 класів .
    Дякуємо депутату С.Шахову( «Наш край») за подарунки до свята для учнів 1-4 класів .

    postheadericon Документи для зарахування в Кам’янський ЗЗСО І-ІІІ ст. Новопсковської селищної ради

    1. Заява про зарахування одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред’явленням документа, що посвідчує особу заявника) за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку, до якої додаються:
    2. копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);
    3. оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089;
    4. оригінал або копія документа про освіту (за наявності і не для зарахування в 1 клас).
    5. У разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви про зарахування може додаватися оригінал або копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

    У випадку подання копій документів, передбачених цим пунктом, оригінали мають бути подані до видання наказу про зарахування (крім документа, визначеного підпунктом 1 цього пункту).

    Діти або один з їх батьків, які мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про звернення за захистом в Україні, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, та які не мають одного чи обох документів, визначених підпунктами 1 та/або 3 пункту 4 цього розділу, зараховуються до закладу освіти без подання зазначених документів згідно з цим Порядком.

    Діти, які не мають одного (чи обох) документа(ів), визначеного(их) підпунктами 1 та/або 3 пункту 4 цього розділу, та довідки, визначеної додатком 2 до цього Порядку, зараховуються до закладу освіти згідно з цим Порядком.

    У разі відсутності свідоцтва про народження дитини для сприяння в його оформленні керівник закладу освіти зобов’язаний невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцем проживання дитини чи місцезнаходженням закладу освіти.

    У випадку відсутності документа про освіту для визначення класу, до якого має бути зарахована дитина, результати попереднього навчання можуть бути встановлені (за необхідності) відповідно до пункту 5 Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 березня 2017 року № 369, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України 26 березня 2017 року за № 416/30284.

    При поданні заяви про зарахування може бути пред’явлено документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків на території обслуговування закладу освіти, реквізити якого зазначаються в заяві про зарахування. 

    Додаток 1
    до Порядку
    (пункт 4 розділу І Порядку)

    Директору________________________________________
    (повне найменування закладу освіти)

    __________________________________________________
    (прізвище та ініціали директора)

    __________________________________________________
    (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності)
    заявника чи одного з батьків дитини)

    який (яка) проживає за адресою:

    __________________________________________________
    (адреса фактичного місця проживання) 

    Контактний телефон: ______________________________

    Адреса електронної поштової скриньки:

    _______________________________________________

    ЗАЯВА
    про зарахування

    Прошу зарахувати____________________________________________________________________
     (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження)

    до _____класу, який (яка) фактично проживає за адресою ____________________________________

    на ___________________ форму здобуття освіти.

    Повідомляю про:

    наявність права на першочергове зарахування: так1/ні (потрібне підкреслити)
    (____________________________________________________________________________);
    (підстава для першочергового зарахування)

    потребу у додатковій постійній чи тимчасовій підтримці в освітньому процесі: так2/ні (потрібне підкреслити);

    інші обставини, що є важливими для належної організації освітнього процесу:

    ___________________________________________________________________________________.

    1зазначається лише для зарахування до початкової школи або гімназії.

    2зазначається лише для дітей з особливими освітніми потребами.

    Підтверджую достовірність всієї інформації, зазначеної в цій заяві та у наданих до заяви документах.

    Додатки:

    1) за переліком, визначеним пунктом 4 розділу І цього Порядку;

    2) один з документів, визначений пунктом 5 розділу II цього Порядку (у разі необхідності підтвердження права на першочергове зарахування)

    (дата)   (підпис)

    postheadericon Правила прийому до закладу освіти.

    Зарахування до закладу освіти здійснюється згідно наказу МОН України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»

    Зарахування до закладу загальної середньої освіти

    Зарахування до початкової школи

    1. Заява про зарахування дитини до першого класу закладу освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця дитина, подаються до відповідного закладу одним з батьків дитини особисто до 31 травня.

    До заяви додаються:

    1) копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);

    2) оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089;

    3) оригінал або копія відповідного документа про освіту (за наявності).

    При поданні заяви про зарахування може бути пред’явлено документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків на території обслуговування закладу освіти, реквізити якого зазначаються в заяві про зарахування.

    Присутність дитини під час подання заяви про зарахування, не є обов’язковою і не може вимагатися працівниками закладу освіти чи бути умовою її зарахування.

    2. Якщо станом на 31 травня кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості місць у першому (перших) класі (класах), не пізніше 01 червня видається наказ про зарахування усіх дітей.

    Список зарахованих учнів із зазначенням їх прізвищ оприлюднюється виключно в закладі освіти.

    3. Зарахування дітей до 2-4 класів початкової школи відбувається у порядку надходження заяв про зарахування.

    Зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред’явленням документа, що посвідчує особу заявника) за зразком.

    Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється на підставі поданих заяв.. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеногоЗаконом України«Про загальну середню освіту». Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи спеціального класу (з його утворенням у разі відсутності) здійснюється на підставі доданого до заяви про зарахування висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації).

    До першого класу зараховуються діти, як правило, з шести років, які досягли шкільної зрілості.

    Учням, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу, надається право і створюються умови для індивідуального навчання відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освітизатвердженогоНаказомМіністерства освітиі науки України12 січня 2016 року № 8(у редакції наказу Міністерстваосвіти і науки Українивід 10 липня 2019 року № 955)

    postheadericon Графік проведення ЗНО-2022.

    Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання 2022 року відбудеться з 23 травня до 17 червня. Відповідні дати затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 1166 від 2 листопада 2021 року.

    Реєстрація осіб для участі у ЗНО триватиме з 1 лютого до 9 березня. Керівники закладів освіти зможуть зареєструвати учнів (слухачів, студентів) для проходження ДПА у формі ЗНО до 1 березня.

    Не пізніше 29 квітня у зареєстрованих учасників з’явиться можливість завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.

    Тестування основної сесії ЗНО-2022 відбудуться за таким графіком:

    • фізика – 23 травня;
    • хімія – 26 травня;
    • українська мова, українська мова і література – 31 травня;
    • математика, математика (завдання рівня стандарту) – 3 червня;
    • іспанська, німецька, французька мови – 6 червня;
    • англійська мова – 7 червня;
    • історія України – 10 червня;
    • географія – 14 червня;
    • біологія – 17 червня.

    Інформацію про результати основної сесії ЗНО з усіх навчальних предметів буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 30 червня.

    Водночас пробне ЗНО-2022 відбудеться 19 та 26 березня. Реєстрація для участі у ньому триватиме протягом 5-22 січня. Зареєструватися можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

    Пробне тестування з української мови, української мови і літератури відбудеться 19 березня. А з історії України, математики, математики (завдання рівня стандарту), біології, географії, фізики, хімії, а також з іноземних мов (англійської, іспанської, німецької та французької) – 26 березня. У день проведення пробного ЗНО кожен зареєстрований учасник може скласти тест з одного навчального предмета.

    Результати пробного ЗНО-2022 для осіб, які введуть свої відповіді на спеціальному сервісі, буде оприлюднено на їхніх інформаційних сторінках 25 березня з української мови, української мови і літератури, 1 квітня – з інших навчальних предметів.

    Пробне зовнішнє незалежне оцінювання є платною послугою для учасників та неприбутковою для організаторів і проводиться за кошти фізичних і юридичних осіб. Вартість тестування буде визначено регіональними центрами оцінювання якості освіти до 20 грудня 2021 року.

    Пробне ЗНО допоможе ознайомитися з організаційними умовами проведення тестування, особливостями роботи з бланками відповідей, структурою та змістом тестових зошитів, а також з’ясувати рівень своїх навчальних досягнень і, як наслідок, уникнути зайвого хвилювання та зосередитися під час основної сесії саме на виконанні тестових завдань.

    postheadericon Поради батькам!

    Як батьки можуть допомогти дитині  підготуватися до ЗНО

    З 1 лютого стартуватиме реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2022 року. Випускники розпочали активну підготовку до важливих випробувань у їхньому житті – випускних і вступних іспитів – ще у вересні, а то й раніше.

    Тож у пригоді стануть  рекомендації батькам, які допоможуть їхнім дітям знизити рівень хвилювання, сформувати спокійне ставлення до процедури тестування, а відтак впевнено почуватися під час ДПА та ЗНО.

    Допоможіть своїй доньці/своєму синові визначитися з предметами ЗНО/ДПА.

    Для початку допоможіть своїм дітям отримати відповіді на такі запитання: чи є ДПА тим самим, що й ЗНО? які предмети треба проходити на ДПА, а які – на ЗНО? яким буде тест із математики у 2022 році? українська мова чи українська мова і література: який тест вибрати?

    Також ознайомтеся з переліком предметів ДПА, з графіком проведення ЗНО-2022,  з особливостями ЗНО/ДПА, з Умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2022 році.

    Українська мова чи українська мова і література: який тест вибрати?

    У переліку навчальних предметів, із яких проходитиме ЗНО, виокремлюють українську мову й українську мову і літературу. Визначитися з вибором допоможуть Умови прийому на навчання до закладів вищої освіти України у 2022 році, що містять перелік спеціальностей, для вступу на які потрібно буде виконати той чи той варіант сертифікаційної роботи (тесту). З детальною інформацією щодо  результатів ЗНО з цих предметів ознайомтеся в матеріалі.

    Яким буде тест із математики у 2022 році?

    Тести з математики будуть двох типів: математика і математика (рівень стандарту). Вибирати потрібно залежно від рівня, на якому випускник/випускниця вивчали цей предмет і чи потрібен його результат для вступу до закладу вищої освіти. У цій рубриці ви отримаєте відповідь на найпоширеніше запитання: «Яка різниця між тестами «Математика» і «Математика (завдання рівня стандарту)»?

    Підключайтеся більше, ніж зазвичай

    Разом із донькою / сином зробіть віртуальну екскурсію сайтом Українського центру оцінювання якості освіти, ознайомтеся з матеріалами рубрики «ЗНО/ДПА».

    У розділі «Підготовка. ЗНО-2022» подано докладний опис усіх предметів ЗНО: за якою програмою потрібно готуватися, зі скількох тестових завдань складається сертифікаційна робота, скільки часу відводиться на тест, як оцінюють різні типи завдань. Також ви можете ознайомитися з тестами минулих років, з умовами реєстрації та процедурою подання апеляційних заяв.

    Зверніться до віртуальних ресурсів

    Досвід дистанційної освіти має свої плюси. Нині багато випускників налаштовані на підготовку онлайн, тому варто проаналізувати, що може стати в пригоді: короткі курси, навчальні відео, онлайн тестування чи цілі освітні онлайн платформи. Саме у цій рубриці є покликання на відеоматеріали, які розміщені на YouTube-каналі Українського центру.

    Сповна використайте можливості Пробного ЗНО

    Для того щоб знизити рівень тривоги з приводу самої процедури ЗНО, варто пройти Пробне ЗНО. Такий досвід допоможе вашій дитині ознайомитися з організаційними умовами проведення тестування, а також з’ясувати рівень своїх навчальних досягнень і, як наслідок, уникнути зайвого хвилювання та зосередитися саме на виконанні тестових завдань.

    У 2022 році пробне ЗНО відбудеться 19 і 26 березня:

    • 19 березня  –  тестування з української мови, української мови і літератури;
    • 26 березня  – з історії України, з математики, з математики (завдання рівня стандарту), з біології, з географії, з фізики, з хімії, а також з іноземних мов.

    Мотивуйте дитину показати свій найвищий результат на ЗНО

    Створіть комфортні умови: подбайте заздалегідь про зручний одяг, напередодні іспиту разом сплануйте оптимальний маршрут до пункту тестування, розрахуйте час на дорогу, перевірте, чи підготувала дитина ручки з чорнилом чорного кольору, у день тестування – чи всі необхідні документи взяла (паспорт, сертифікат, запрошення-перепустку).

    Ці поради допоможуть вам  налаштуватися на успіх, почуватися впевнено і спокійно.

    postheadericon ЗНО 2022 рік!

    Шановні учасники ЗНО!

    Розпочинаємо знайомство з сайтом Донецького регіонального центру оцінювання якості освіти та його соціальними мережами!

    Нам дуже хочеться, щоб інформація з сайту

    допомогла Вам у підготовці до ЗНО.

    А по завершенню знайомства ми запропонуємо декілька пошукових завдань.

    Адреса нашогосайту — https://test.dn.ua/

    Саме тут, за вкладкою до меню ЗНО/ДПА, розміщується актуальна інформація з питань зовнішнього незалежного оцінювання 2022 року та пробного ЗНО. Сторінки адаптовані до мобільних додатків.

    І розділ. «Календар ЗНО — 2021» https://test.dn.ua/grafik-zno/ 

    Ви дізнаєтеся:

    • коли подавати документи на реєстрацію;
    • у які терміни буде розміщено запрошення – перепустку до пункту тестування, з якої дізнаєтеся, де Ви будете проходити ЗНО;
    • коли будуть оголошені результати ЗНО тощо.

    ІІ розділ. «Готуємось до ЗНО» https://test.dn.ua/gotuiemosya-do-zno/

    1. У розділі є посилання на сторінки сайту Українського центру оцінювання якості освіти, де розміщено:
    2. новації ЗНО 2022https://testportal.gov.ua/novatsiyi-grafik-predmety/,
    3.  характеристики сертифікаційних робіт із предметів зовнішнього незалежного оцінювання 2022 року https://testportal.gov.ua/zno-2022/ . З’ясуйте, скільки завдань у тесті, скільки часу відводиться на його виконання, як оцінюються завдання тесту, якою є схема оцінювання завдань відкритої форми?
    4.  демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, української мови і літератури, математики за профілем вашого навчання:
    5. з української мови https://testportal.gov.ua/ukrmovalit/
    6. з математики: https://testportal.gov.ua/mathem/

    Роздрукуйте зошити, попрацюйте в них. Зверніть увагу на новий формат завдань, у тому числі і власного висловлення.

    А за посиланням http://testportal.gov.ua/testy-mynulyh-rokiv/ — Український центр оцінювання якості освіти  розмістив вичерпну інформація про перебіг ЗНО минулих років. Бажаєте — роздрукуйте зошит за будь-який рік ЗНО, попрацюйте у ньому, перевірте себе за правильними відповідями, скористайтеся таблицями переведення тестових балів у 12-бальну та 200-бальну шкалу.

    Пам’ятайте, що ці таблиці у 2022 році будуть розроблені та оприлюднені лише після оголошення результату з певного предмету і матимуть інший вигляд.

    2) Вже час визначатися з напрямком підготовки та спеціальністю, яку Ви вирішили обрати для своєї майбутньої професії. У цьому розділі Ви можете ознайомитися з Умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2021/10/Nakaz-MON-1098_Umovy-pryjomu2022.pdf

    УВАГА! Обов’язково перевірте, які предмети потрібні на ЗНО за обраною Вами спеціальністю у 2022 році. Відбулися значні зміни у порівнянні з 2020 та 2021 роками! В додатку 4 до Умов прийому Ви дізнаєтеся, які предмети потрібні для вступу на ту чи іншу спеціальність. Саме тут зазначено, який предмет є обов’язковим: українська мова чи українська мова і література.

    3) Радимо також обов’язково скористатися безкоштовними тренувальними онлайн-ресурсами для тестування та випробувати свої знання на тестах минулих років за посиланнями:

    —  http://lv.testportal.gov.ua:8080/  — перевага ресурсу: можливість обирати тему за всіма предметами та заздалегідь побачити, над якими темами ще варто попрацювати.

    — http://zno.osvita.ua/ — перевага ресурсу: це тестування з тією ж кількістю та формами завдань як і в сертифікаційних роботах ЗНО, оскільки зібрані реальні тести попередніх років. Є можливість одразу отримати консультацію у вигляді правил до завдання, яке пропонується, не шукаючи його у додаткових довідниках, що дуже зручно. Для доступу до консультацій потрібно зареєструватися на сайті. Після виконання всіх тестів Вам будуть надані правильні відповіді на всі завдання та розраховано ваш результат у тестових та рейтингових балах.

    iLearn (https://ilearn.org.ua/ )– це безкоштовна гейміфікована платформа з навчальними онлайн-курсами, тестами та вебінарами для всіх, хто бажає навчатися та успішно скласти ЗНО.

    — Студія онлайн-освіти EdEra  — безкоштовна платформа підготовки до ЗНО з англійської мови, української мови і літератури, математики, історії та біології.

    Prometheus — безкоштовні курси з підготовки до ЗНО з математики, української мови і  літератури та історії України.

    4) Якщо ви обрали для ЗНО/ДПА історію України, то варто скористатися онлайн-тренінгами за посиланням http://lvtest.org.ua/index.php/pidhotovka-do-testiv :

    • Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, які містить програма ЗНО з історії України;
    • Історичні персоналії для візуального розпізнавання;
    • Тренажер з історії України «Карти (мапи)» з коментарем до кожного завданняhttp://lv.testportal.gov.ua:82/traneeHistory/edusite/maps.html

    5) Якщо Ви обрали для ЗНО/ДПА іноземну мову, готуючись до аудіювання, скористайтеся ресурсами на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Аудіофайли з іноземних мов, які використовувалися для аудіювання попередніх років, Ви зможете знайти на сайті УЦОЯО в розділі «ЗНО/ДПА» на сторінках «Учаснику зовнішнього оцінювання» — «Тести минулих років».

    Наприклад: за посиланням https://testportal.gov.ua/anglijska-mova-2021/   розміщено аудіофайл з англійської мови 2021 року. Прослухайте обов’язково!!!!

    ІІІ розділ. «Пробне ЗНО» https://test.dn.ua/probne-zno/

    Немає нічого кращого, ніж практика. Тому запрошуємо взяти участь у пробному ЗНО 2022 року!

    Реєстрація на пробне ЗНО 2022 буде проходити на сайті регіонального центру з 05 по 22 січня 2022 року за посиланням https://prob.test.dn.ua/

    З детальною інформацією про умови реєстрації осіб, які виявили бажання брати участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні, можна буде ознайомитися вже з 20 грудня 2021 року.

    Тестування з української мови, української мови і літератури відбудеться 19 березня 2022року.

    З інших навчальних предметів (історія України, математика, математика (завдання рівня стандарту), біологія, географія, фізика, хімія, англійська, іспанська, німецька та французька мови) відбудеться 26 квітня 2022 року. Тобто, у 2022 році кожен учасник зможе пройти тестування з двох предметів для проходження пробного ЗНО.

    VІІІ розділ. «ЗНО 2022 – відповіді на питання» — https://test.dn.ua/zno-2021/ . Ви можете поставити своє запитання на сторінціhttps://test.dn.ua/faqs/

    Наступного разу, у січні,  більш детально проаналізуємо інформацію

    щодо реєстрації на ЗНО

    Запрошуємо приєднатися до нас:

    postheadericon ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Кам’янського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Новопсковської селищної ради (повна загальна середня освіта) на 2021 – 2022 навчальний рік

    ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

    Кам’янський  заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з українською мовою навчання. У  закладі  станом  на  01.09.2021  року  навчається  129 учнів,  з  яких  23  навчається  у  10-11  класах. 

    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлене відповідно  до вимог Закону України «Про загальну середню освіту».                                                                            

    Відповідно до ч. 3 ст. 10  Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2021 – 2022 навчальний рік  розпочинається 1 вересня  Днем знань і закінчується не пізніше 01 липня наступного року. 

    Державна підсумкова атестація здійснюватиметься відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України.                                                                               

    Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр – з 1 вересня до 24 грудня 2021р., ІІ семестр – з 10 січня 2022р. до 31 травня 2022року Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи в терміни, визначені МОН України.

    Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 25 жовтня по 31 жовтня 2021 року, зимові з 25 грудня 2021 року по 9 січня 2022 року, весняні з 28 березня по 03 квітня 2022 року.

    Робочі навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу за 5-денним навчальним тижнем, тривалість уроків у в 10-11 класах – 45 хвилин.

    Заняття розпочинаються о 8.30.

    За рішенням Ради закладу, за погодженням з відділом освіти Новопсковської селищної ради, протягом навчального року терміни канікул і режим роботи навчального закладу можуть бути змінені. 

    ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

           Освітня програма  Кам’янського ЗЗСО  І-ІІІ ступенів (повна загальна середня освіта) розроблена згідно з Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти та наказом  Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів світи загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

    Освітня програма повної загальної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додаток 1).

    Навчальним планом старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

    Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

    Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

    ОЧІКУВАНІ  РЕЗУЛЬТАТИ  НАВЧАННЯ  ЗДОБУВАЧІВ  ОСВІТИ

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

    № з/п Ключові компетентності Компоненти
    1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
    2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
    3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
    4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
    5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
    6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
    7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
    8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
    9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
    10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

    Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

    Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

    організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

    окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

    предмети за вибором;

    роботу в проектах;

    позакласну навчальну роботу і роботу гуртків

    Наскрізна лінія Коротка характеристика
    Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
    Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
    Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
    Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

    ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ  ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ  СЕРЕДНЬОЇ  ОСВІТИ

    Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

    Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    Мови і літератури

    Суспільствознавство

    Естетична культура

    Математика

    Природознавство

    Технології

    Здоров’я і фізична культура

    ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ  ВИВЧЕННЯ  ПРЕДМЕТІВ

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

    ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

    формування компетентностей;

    розвитку компетентностей;

    перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

    корекції основних компетентностей;

    комбінований урок.

    Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

    Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

    З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття — це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

    ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

     Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

    кадрове забезпечення освітньої діяльності;

    навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

    матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

    якість проведення навчальних занять;

    моніторинг досягнення  учнями результатів  навчання  

    (компетентностей).

    Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

    На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

    ДОДАТОК 1

    Згідно  

                                                                                                          Типової освітньої програми

    (наказ  Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406)

    10-11 класи

    Таблиця 4

    Навчальний план

    Камянського ЗЗСО   I-III ступенів для  10 -11 класів

      Предмети Кількість годин на тиждень у класі
    10 11
    Базові предмети1 27+3 26+3
    Українська мова 2+2 2+2
    Українська  література 2+1 2+1
    Зарубіжна література 1 1
    Іноземна мова (англійська) 2 2
    Історія України  1,5+1 1,5+1
    Всесвітня історія 1 1
    Громадянська освіта 2 0
    Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3+1 3+2
    Біологія і екологія 2 2
    Географія 1,5 1
    Фізика і астрономія 3 4
    Хімія 1,5 2
    Фізична культура 3 3
    Захист України 1,5 1,5
    Вибірково-обов’язкові предмети 3 3
    Інформатика 1,5 1
    Технології 1,5 2
    Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 32 32
    Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 35 35

    postheadericon ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Кам’янського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Новопсковської селищної ради (базова середня освіта) на 2021 – 2022 навчальний рік

    ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

    Кам’янський  заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з українською мовою навчання. У  закладі  станом  на  01.09.2021  року  навчається  129 учнів,  з  яких  66  навчається  у  5-9  класах. 

    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлене відповідно  до вимог Закону України «Про загальну середню освіту».                                                                           

    Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України «Про повну  загальну середню освіту» 2021 – 2022 навчальний рік  розпочинається 1 вересня святом – День знань і закінчується не пізніше 01 липня наступного року. 

    Державна підсумкова атестація здійснюватиметься відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України.                                                                               

    Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:  І семестр – з 1 вересня до 24 грудня 2021року, ІІ семестр – з 10 січня до 31 травня 2022р. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи в терміни, визначені МОН України.

    Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 25 жовтня по 31 жовтня 2021 року, зимові з 25 грудня 2021 року по 09 січня 2022 року, весняні з 28 березня по 03 квітня 2022 року.

    Робочі навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу за 5-денним навчальним тижнем, тривалість уроків у в 5-9 класах – 45 хвилин.

    Заняття розпочинаються о 8.30.

    За рішенням Ради закладу, за погодженням з відділом освіти Новопсковської селищної ради, протягом навчального року терміни канікул і режим роботи навчального закладу можуть бути змінені. 

    ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

           Освітня програма  Кам’янського ЗЗСО  І-ІІІ ступенів (базова середня освіта) розроблена згідно з Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 та наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

    Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової загальної середньої освіти.

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додаток 1).

    Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову (передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми), сформовану на державному рівні та варіативну складову.

    Навчальний план Кам’янського ЗЗСО І-ІІІ ступенів (базова середня освіта) складений відповідно  наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 12).

    Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

    Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту.

    Для недопущення перевантаження учнів вчителі фізичної культури та музичного мистецтва при оцінюванні мають враховувати результати навчання учнів з відповідних предметів у позашкільних закладах.

    Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

    Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

    ОЧІКУВАНІ  РЕЗУЛЬТАТИ  НАВЧАННЯ  ЗДОБУВАЧІВ  ОСВІТИ

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

    № з/п Ключові компетентності Компоненти
    1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
    2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
    3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
    4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
    5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
    6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
    7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
    8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
    9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
    10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

    Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Відокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

    Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

    організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

    окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою.

    Наскрізна лінія Коротка характеристика
    Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
      Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
      Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
    Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

    ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ  БАЗОВОЇ  СЕРЕДНЬОЇ  ОСВІТИ

    Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

    Перелік освітніх галузей. Навчальну програму укладено за такими освітніми галузями:

    Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література).

    Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).

    Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво).

    Математика (математика, алгебра, геометрія).

    Природознавство (природознавство, біологія, географія, фізика, хімія).

    Технології (трудове навчання, інформатика).

    Здоров’я і фізична культура (основи здоров’я, фізична культура).

    ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ  ВИВЧЕННЯ  ПРЕДМЕТІВ

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних  навчальних програмах.

     Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

    формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

    Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні 

    подорожі, форуми, спектаклі, брифінги, квести.

    З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім

    уроку проводяться навчально-практичні заняття, які також виконують функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

    ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

     Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

    кадрове забезпечення освітньої діяльності;

    навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

    матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

    якість проведення навчальних занять;

    моніторинг досягнення  учнями результатів  навчання 

    (компетентностей).

    Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

    На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

    ДОДАТОК 1

    Згідно   до таблиці 1

                                                                                                            Типової освітньої програми

    (наказ  Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405)

    Навчальний план

    Кам’янського ЗЗСО  I-III ступенів  (5-7 класи) з українською мовою навчання

      Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах

    5
    6 7
    Інваріантна складова
    Українська мова 3,5 3,5 2,5
    Українська література 2 2 2
    Іноземна мова (англійська) 3 3 3
    Зарубіжна література 2 2 2
    Історія України (Вступ до історії) 1
    Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)
    Історія України 1 1
    Всесвітня історія 1 1
    Основи правознавства
    Музичне мистецтво 1 1 1
    Образотворче мистецтво 1 1 1
    Мистецтво
    Математика 4+1 4
    Алгебра 2
    Геометрія 2
    Природознавство 2
    Біологія 2 2
    Географія 2 2
    Фізика 2
    Хімія 1,5
    Трудове навчання 2 2 1
    Інформатика 1 1 1
    Основи здоров’я 1 1 1
    Фізична культура 3 3 3
    Разом 24,5+3 26,5+3 28+3
    Гранично допустиме навчальне навантаження на учня 28 31 32
    Всього 27,5 29,5 31


    ДОДАТОК 2

    Згідно   до таблиці 12

                                                                                                            Типової освітньої програми

    (наказ  Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405)

    Навчальний план

    Камянського ЗЗСО I-III ступенів

    (8-9 клас) з українською мовою навчання

    з вивченням російської мови

    Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класі
    8 9
    Інваріантна складова
    Українська мова 2 2
    Українська література 2 2
    Іноземна мова (англійська) 2 2
    Російська мова 2 2
    Зарубіжна література 2 2
    Історія України (Вступ до історії)
    Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)
    Історія України 1,5 1,5+0,5
    Всесвітня історія 1 1
    Основи правознавства 1
    Музичне мистецтво
    Образотворче мистецтво
    Мистецтво 1 1
    Математика
    Алгебра 2 2+0,5
    Геометрія 2 2
    Природознавство
    Біологія 2 2
    Географія 2 1,5
    Фізика 2 3
    Хімія 2 2
    Трудове навчання 1 1
    Інформатика 2 2
    Основи здоров’я 1 1
    Фізична культура 3 3
    Разом 32,5 32+3
    Гранично допустиме навчальне навантаження на учня 33 33
    Всього 32,5 35

    postheadericon ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Кам’янського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Новопсковської селищної ради (початкова освіта) на 2021 – 2022 навчальний рік

    ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

    Кам’янський  заклад загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів з українською мовою навчання. В початковій школі станом на 01.09.2021 року навчається 40 учнів у 1-4 класах. Робочі навчальні плани Кам’янського ЗЗСО  І-ІІІ ступенів складені згідно з типовими освітніми програмами.

    Для 1-4 класів — за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О.Я.Савченко – Нова українська школа, затвердженою Колегією Міністерства освіти і науки України 08.10.2019,  № 1272 додаток1, № 1273   додаток 2.    

    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлене відповідно  до вимог Закону України «Про загальну середню освіту».                                                                             

    Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України «Про загальну середню освіту» 2021 – 2022 навчальний рік  розпочинається 01 вересня святом – День знань і закінчується не пізніше 01 липня наступного року. 

    Державна підсумкова атестація здійснюватиметься відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України.                                                                               

    Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр — з 1 вересня до 24 грудня 2021 року, ІІ семестр – з 10 січня до 31 травня  2022 р. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи в терміни, визначені МОН України.

    Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 25 жовтня по 31 жовтня 2021 року, зимові з 25 грудня 2021 року по 09 січня 2022 року, весняні з 28 березня  по 03 квітня 2022 року.

    Робочі навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу за 5-денним навчальним тижнем, тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.

    Заняття розпочинаються о 8.30.

    За рішенням Ради закладу, за погодженням з відділом освіти Новопсковської селищної ради, протягом навчального року терміни канікул і режим роботи навчального закладу можуть бути змінені.

    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Освітню програму І ступеня Кам’янського ЗЗСО І-ІІІ ступенів розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-4 клас),  наказу МОН України від 08.10.2019 №1272, «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів; наказу МОН України від 08.10.2019 № наказ  № 1273  «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (3-4 класів).

    У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

    Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

    —           дитиноцентрованості і природовідповідності;

    —           узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

    —           науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

    —           наступності і перспективності навчання;

    —           взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

    —         логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

    —           можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

    —           творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

    —           адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб

        та інтересів дітей.

    Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

    Освітня програма визначає:

    • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, поданих в рамках освітніх галузей;
    • перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
    • орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
    • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього

    забезпечення якості освіти;

    • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

    СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

    ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

       Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

    Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі – навчальний план).

    Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

    Для 1-4 класу передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання.

    На основі Типового навчального плану складено робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

    Учні з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку), здобувають початкову освіту за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України.

    При визначенні гранично допустимого навантаження учнів враховано санітарно-гігієнічні норми та тривалість уроків у 1-4 класах.

    Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

    Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу (музичних, спортивних, художніх  школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів враховуються результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

    ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ВИЗНАЧЕНИХ ВІДПОВІДНИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

    Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

    Освітня програма початкової школи має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

    1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

    2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

    3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

    4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

    5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

    6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

    7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

    8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

    9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе, як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

    10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

    11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

    Наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

    Результати навчання (2-4 класи) роблять внесок у формування ключових компетентностей учнів.

    Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Відокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

    Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

    ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

    Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

    Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

    Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

    Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

    Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

    Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

    Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

    Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому  оцінюванню.

    Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

    Підсумкове оцінювання передбачає оцінювання навчальних досягнень здобувачів з конкетними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

    Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти.

    ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

    Освітні галузі 1-4 клас НУШ:

    Мовно-літературна

    Математична

    Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна

    Мистецька

    Технологічна                                                           

    Інформатична (інформатика з 2 класу)

    Фізкультурна

    Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

    У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

    Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

    1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

    Математична галузь (математика) ставить за метурізнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

    Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

    До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

    Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича освітні галузі Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

    Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

    Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

    «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

    «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї , в суспільстві ; моральні норми, навички; співжиття і співпраці);

    «Людина в суспільстві» (громадянські  права та обов’язки  як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

    «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

    «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв’язок об’єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

    Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за метурізнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

    За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

    • доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);
    • опрацювання інформації;
    • перетворення інформації із однієї форми в іншу;
    • створення інформаційних моделей;
    • оцінки інформації за її властивостями.

    Технологічна освітня галузь (дизайн і технології)ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

    Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

    Мистецька освітня галузь (музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

    Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

    Мистецька освітня галузь реалізується через вивчення окремих видів мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво

    Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

    Зазначена мета реалізується за такими змістовними лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність

    Навчальний  час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

     Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-4 класи) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

    Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми передбачено використання внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

    ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

    У 1-4 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

    • дослідницькі,
    • інформаційні,
    • мистецькі проекти,
    • сюжетно-рольові ігри,
    • інсценізації,
    • моделювання,
    • ситуаційні вправи,
    • екскурсії,
    • дитяче волонтерство тощо.

    Основними формами організації освітнього процесу в 4 класі є:

    • різні типи уроку,
    • екскурсії,
    • віртуальні подорожі,
    • спектаклі,
    • квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

    Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

    Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

    ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

    ЯКОСТІ ОСВІТИ

    Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

    • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
    • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
    • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
    • якість проведення навчальних занять;
    • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

    Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

    • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
    • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
    • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
    • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

    Згідно додатку 1 до

                                                                                                                                  Типової освітньої програми

                   початкової  освіти НУШ-2,

                        затвердженої наказом МОН

                       України від 08.10.2019 року №1272- 1273

    О.Я. Савченко

    Типова освітня програма початкової освіти

    Камянського ЗЗСО I-III ступенів

     (1-4 клас)

    Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класі
    1 2 3 4
    Інваріантна  складова
    Українська мова та література 7 7 7 7
    Іноземна мова (англійська) 2 3 3 3
    Математика 4 4 5 5
    Я досліджую світ 3 3 3 3
    Технологічна 1 1 1 1
    Інформатична   1 1 1
    Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1 1
    Образотворче 1 1 1 1
    Фізична культура 3 3 3 3
    Усього 19+3 21+3 22+3 22+3
    Проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 1
    Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 20 22 23 23
    Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових , що фінансується з бюджету( без урахування поділу класів на групи) 23 25 26 26
    
    Ми в мережі
    Розклад уроків